Осінній ранок, мряка, густий туман, забута стежина через пустир. Постріл!
Закон джунглів давно розповсюдився за межі джунглів. Маклер Зброжек знає це, як ніхто. Якщо не ти – то тебе, третього не дано. Добре, що маклер Зброжек добре вміє грати в цю гру. План складено ідеально, конкуренти введенні в оману, гроші чекають в банку. Сьогодні день ікс, день, коли здійсниться мрія, день, коли і фабрика, і нерухомість будуть придбані, день, коли донечка зрозуміє, заради чого татко так часто пропускав сімейну вечерю, день, якого чекав 27 років! І нічого не зможе завадити цій блискучій афері…
Тоді хто і в кого стріляв?! Пострілу в плані не було, еге ж, маклере? Чи був?
Атмосферна нуар-пригода зі взлетами і падіннями, елементами детективу, неочікуваними сюжетними поворотами, впізнаваними персонажами та похмурим гумором. Про суспільство і про індивіда, про прірву між людьми в період політичної, культурної, економічної кризи, про те, як маленькі помилки кожного можуть створити велику історичну помилку з катастрофічними багатолітніми наслідками, про тріумф популізму і віру в диво, про неготовність багатьох брати на себе відповідальність за своє життя, і навпаки, про зверхнє бажання багатьох інших визначати чужу долю, про тупик постмодернізму, з його вседопущеністю та неспроможністю. Але найголовніше – про місце гуманізму, місце Любові у світі.
Ролі та виконавці:
Маклена Граса – Вероніка Шостак, Христина Дейлик
Граса – Сергій Радченко
Зброжек – Юрій Кулініч
Дружина Зброжека – Слава Красовська
Анеля – Лариса Шелоумова, Єлизавета Бакуліна
Зарембський – Данііл Мірешкін ,Олександр Іванов
Падур – Тимур Бурлака
Магда – Марія Чуприненко
Пес Кунд – Станіслав Весельський
Добродій – Дмитро Базай.
Піаністка – Дарина Чернявська
Режисер – Дмитро Весельський
Художник – Богдан Поліщук
Художник з освітлення – Сергій Огрудницький
Музичне рішення – Станіслав Весельський
Тексти пісень – Марія Чуприненко, Станіслав Весельський
Прем’єра – 31 січня 2020 року
* ВИСТАВУ ТАКОЖ МОЖНА ПОДИВИТИСЬ НА СТРИМІНГОВІЙ ПЛАТФОРМІ ОНЛАЙН-ТЕАТРУ DRAMOX.
Деякі моменти вистави змушували мене вжатися в свій стілець, мріючи стати невидимою. Актори настільки правдиво відігрували сцени розпачу та емоційного потрясіння, що моментально ці ж емоції переносилися на глядача. Деякі ж моменти викликали сміх, але він був точно не радісний. Історія розгортається навколо трьох сімей, які живуть в одному будинку, але на різних поверхах. У підвалі живуть бідняки, на поверх вище живе маклер, а на найвищому рівні проживає Хазяїн, що і володіє будинком. Пан Зброжек (маклер) 23 роки накопичував фінансові статки для того, щоб викупити фабрику у Хазяїна пана Зарембського. І відповідний момент наступив. На фабриці почався страйк, який ініціював якийсь комуніст. Бідняк Граса, що живе в квартирі у підвалі, також взяв участь у цьому страйку. Як результат, фабрику виставили на аукціон і пан Зброжик рішуче налаштований викупити його. Але стається неочікуване і сам Хазяїн освідчується у коханні дочці пана Зброжика. Пан Зброжик відразу розуміє, що робить він це лише для того, щоб не втратити свою фабрику. Це ще більше дає йому рішучості викупити фабрику. Але стається страшне. Банк, в якому він зберігав усі свої статику, збанкрутував. Грошей немає, а без немає і щастя. Але навіть у цій ситуації пан Зброжек знаходить вихід…Найбільш за все сподобалася жива музика та пісні. Вони справді “робили” атмосферу у залі. Героїня Магда своїм співом неначе пронизувала усе твоє тіло. А собака Кунд був водночас наймилішим персонажем і найжорстокішим. Ще на початку вистави він розбив телефон глядача з першого ряду (підстава?), а через декілька хвилин уже ніжився на руках у Магди. Вистава багата на гостросюжетні емоції. Ти змушений відчувати усі переживання акторів. І байдужих у залі точно не залишилося. Актори на 100% відіграли своїх персонажів. Деякі з них не виходили зі своїх образів навіть під час акнтракту. Актор, який грав пана Зброжика, мене найбільше вразив. Особливо сцена, коли він дізнався, що усі його гроші втрачені. Він кричав, лаявся, плакав, бив свою жінку. Це був найбільш емоційний момент для мене. В першу чергу ця вистава була цікава би людям, що цікавляться історією, адже було багато історичних флешбеків. Весь час мене переслідувало почуття несправедливості по відношенню до героїв з боку системи та соціального укладу. Я розуміла кожного з героїв, хоч в більшості випадків вона робили неправильні речі. Театр знаходиться у приміщенні музею шістдесятництва. Також в цьому приміщенні (за розповіддю екскурсовода) було вбито Петра Столипіна. Тож, місце справді сторичного значення.
На початку дуже здивувала сучасною подачею. Важко було вловити зв’язок з темою вистави. Потім глядачі зрозуміли, що це лише творче інтро до постановки. Основна дія була цікавою і вразила акторською грою. Відчуття лишилися змішані, але переважно приємні. За сюжетом Маклена, підслуховує розмову збанкрутілого маклера і її батька, якого той погрожує виселити через безробіття і несплату оренди. Перший у відчаї, бо втратив працю всього життя – відкладені за 23 роки кошти з дрібних махінацій. Згадавши, що має страхування свого життя, він прохає батька Маклени вбити його, щоб родина отримала страхові виплати. Виконавцю за це буде грошова винагорода. Батько відмовився, та Маклена наздогнала Збожека і пропонує зробити це сама. Однак перед самим вчинком рве гроші, демонструючи протест. Піддавшись пропаганді комуністів, вона готова сісти за грати, куди напередодні забрали її героя – головного агітатора протестного руху. Сподобалась гра Маклени, вона настільки природня, що аж ніяково. Але розвитку персонажу я не побачила. Вона повторювала кілька разів, що “я виросла за цю добу”, але краще б зобразити це замість проговорення. Якогось зламу чи зміни внутрішнього світу не було. “гуси гусенята, візьміть мене на крилята” так і лишились її серцевинним гірким настроєм на фоні божевільного світу. Другу вражаючу гру варто відзначити у Збожека. Вона була сильною м’яко кажучи. Актор неперевершено вжився в образ і переливався такими тонкими гранями, що очей не відвести. Всі ці зміни, емоції і настрої методично показували, яка він натура і що ним рухає. До останнього кульмінаційного рішення піти з життя, не просто на емоції, а щоб забезпечити родину після смерті – це розкрило його характер та глибокі переживання. Розмова з дочкою на прощання була геніальною. “Будуть у тебе гроші, буде все інше”. Глядач проживає цього героя від зневаги до глибокого співчуття. Вистава підійде тим хто не боїться осучаснення в театрі історичних подій. Хто хоче по новому поглянути на знайомий сюжет твору.
29.02.2020 Маклена Граса
Очень эмоционально, отличная работа всей команды –режиссера, осветителя, художника, самое главное игра актёров !
Разные , совершенно противоположные личности и жизненные ценности! Не всё могут деньги и не все , пусть даже маленькие люди, продаются. Нельзя терять веру в порядочность и честность… И *Земля не стара й холодна, Навпаки — земля буде освітлена… як сонце*
Отличный спектакль, замечательный актёрский состав .Спасибо псу Кунду-Весельскому Станиславу, за юмор и гротеск, Маклене – Шостак Веронике за чистоту и драматизм героини.
Жаль только что отсутствует программка спектакля. Зрителя мало волнуют лишние расходы театра, хотелось бы иметь информацию в бумажном виде , а не только на стене театра или афише,стоимость билета позволяет сделать программку.
Большое спасибо за хороший и впечатляющий спектакль. Успехов театру.
Wonderfully!