His damn Mother

                                             Tragicomedy / 90 min. / 14 +


Tragicomedy / 90 min. / 14 +

Volodymyr, in his 50s., did not know any other mistress than science. He had no other live-in girlfriend than his mother. His mother, Zoe, is a hundred years old. Maybe more. Or maybe she was always and
always will be. And always will be her unwillingness to share her son with another woman, and her toxic and destructive love for him. Zoya knows that in the village, when it was time to die, you took out the
coffin from the attic and lay down in it, but if you did not die, you went to graze the geese. However, for some reason, neither she nor her son notice that they are together laying down in that coffin, without
even starting to live, and for many years have been grazing those geese … But maybe they will be revived by a young and very lively girl Zhenya, who happened to be in their house?
The Maly Theater performance «His damn Mother» based on Svitlana Bazhenova’s play «How Zoya fed the geese». The performance does not look for someone to blame and not reveal the thieves who steal
each other’s happiness. This is a dramatic story about such different love: naive, weird, sadistic, painful, passing and eternal.

Author of the play «How Zoya fed the geese»: Svitlana Bazhenova
Director: Victoria Shevchenko

Cast:
Volodymyr – Yuriy Kulinich
Zoya – Khrystyna Deilyk
Zhenya – Liza Bakulina
Plotsky – Yuriy Shulgan, Daniil Mireshkin

Premiered on December 29, 2017

9 Replies to “His damn Mother”

  1. Была на спектакле на неделе открытых дверей. Хочу сказать большое искреннее Спасибо! Спасибо за погружение, за сопереживание, за отклик во мне на все происходящее. Сейчас часто в больших театрах спектакли оставляют абсолютно равнодушными, несмотря на красивую картинку, у вас совсем-совсем не так. Актеры отлично передали персонажей, пьеса наталкивает на много размышлений…
    Единственно что – хочется попросить доработать технические моменты, пролетевший над левым ухом кусок тарелки – это не есть хорошо:)

  2. Пришли на спектакль “Мать его” с друзьями в день когда праздновали мой день рождения. Ни разу не пожалела об этой затее. Спектакль действительно хорош, и актёры играли очень здорово. А концовка настолько сильная, что выходишь потом из зала в лёгком таком задумчивом ступоре. Мы остались под впечатлением) Спасибо!

  3. Чудова вистава. Дивилася зі своєю сім’єю з великим захопленням. Раджу усім.

  4. Просто неймовірна вистава, яка тримає тебе від першої до останньої секунди. Неперевершена гра акторів. Ця вистава потрапила до мого списку the best. Тепер є ціль повернутись і подивитись інші вистави, впевнена вони будуть ще кращі. Дякую.

  5. “Мать його” – неперевершена трагікомедія від “Малого Театру” з чітким життєвим сюжетом. Особливістю п’єси є геніальне поєднання емоцій зовсім не схожих, протилежних між собою. Під час перегляду вистави відчувався яскравий контраст емоцій: сумні моменти дуже швидко замінювався на кумедні і навпаки. Глядач знаходиться ніби на емоційних гойдалках через вдале поєднання смішних і серйозних епізодів. А драматичний сюжет висвітлює різноманіття почуттів , різні погляди на одну і ту ж життєву ситуацію у силу великої різниці у віці героїв, швидкоплинність життя.

  6. “Мать його” — надзвичайний драматична постановка, про те у що може перетворитись материнська любов і піклування. Історія про людей серед нас, про скалічені долі і безкінечний егоїзм. Не найлегша професія – виховання дітей, та чи можна звинувачувати їх у своєму виборі,чи вчинках? Чи можна тримати людину у заручниках чергуючи грубість та слабкість? Історія про чоловіка мати якого буквально п’є його життя, про “друга”, який не значно кращий за неї, про дівчину, яка намагається змінити життя за його рахунок. Замкнуте коло де “ніхто вже не може інакше”. У пошуках меж людського егоїзму вам у “Малий драматичний театр”.

  7. Не дивлячись на те що я трохи запізнилася на виставу, адміністратор була дуже привітна та пропустила до залу. Це дуже приємно було! щодо вистави, то актори були на висоті, відчувався професіоналізм. Вистава про життя чоловіка який живе зі старенькою мамою та доглядає за нею. Через що не може влаштувати своє особисте життя і ховається за науковою роботою. Драматизм в тому, що люди часто так звикають до своєї повсякденної рутини, до накатаного життя, що коли приходить в їх життя і намагається увійти “щастя”, то їх це лякає. Лякає вихід із зони комфорту, відмова від звичних рухів заради світлого майбутнього. Дехто це розуміє, а дехто ні. І ті які не хочуть виходити із зони комфорту, тягнуть за собою тих хто хоче вирватися з рутини…

  8. Не могла відірватися , іноді було сумно , але часто й сміялася с головної героїні Жені. Сподобався неоднозначний кінець. сподобалась гра Жені, сміялася вся зала! Можу порадити всім людям які люблять нестандартні вистави.

  9. Вистава тримала увагу від початку і до кінця, глядачі проживали кожну секунду із акторами, було присутнє відчуття повного занурення в історію. Замислюєшся над тим, що у житті повинно бути все гармонійне. Людина повинна залишатися особистістю та не розчинятися у житті іншої людини, навіть самої близької та рідної. 100-річна Зоя доживає свої дні у маленькій старенькій квартирі зі своїм старіючим сином. Мати та син – єдине, що у них було і є один в одного. “Я ж себе після сорока поховала” – виправдовується стара Зоя, пояснюючи своє бажання ні з ким не ділити сина та не відпускати його від себе. Син належить тільки їй. До смерті. Її чи його. Актори чудово передали характери та суть своїх персонажів, їх якості, душевні переживання та трагедії. Їм віриш. Протягом усієї вистави відчуваєш жаль до головних героїв, а у фіналі обурюєшся тому, як калічить людей хворобливе кохання. Будівля театру розташована у 7 хвилинахвід метро Золоті ворота, у будівлі музею Шстдесятництва. Красиві сходи, гарна тераса на свіжому повітрі, з легенларним левом, привітні адміністратори.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *